Термін: 2012.08.05-16
Маршрут: c. Ділове - Мармароси - Чорногора - с. Кваси - Свидовець - с. Усть-Чорна - бус - с. Німецька Мокра (Комсомольск) - с. Усть-Чорна - авто - залізниця - Воловець - г. Великий Верх - г. Стій - ст. Вовчий
Учасники: Юрій, Олексій, Роман
Цього літа Олексій запропонував пройти одразу майже всі популярні гірські масиви Карпат - Мармароси, Чорногору, Свидовець, Полонину Красну та Боржаву. Не зважаючи на те, що в цих місцях я вже неодноразово побував, і що для одного походу це буде занадто, все ж віддав перевагу гарній та перевіреній компанії...
Частина І
-= Мармароси =-
Розпочали наш похід отриманням в с. Ділове дозволу для проходження прикордонної зони вздовж кордону з Румунією, що тягнеться Мармароським масивом. Заздалегідь ми направляли факсом запит з нашими даними командиру Мукачівського прикордонного загону. З першого разу мабуть факс не пройшов, тоді вже направляли другий раз і перепитували чи прийняли... А вже в Діловому з першого разу не вдалося втрапити в приміщення прикордонної застави. Не в ті ворота ми ломилися ...
Після невеличкого інструктажу прикордонника отримали пропуск, закупили хліба і попрямували вздовж потоку Білий... Зупинились біля бесідки де впадає Велика Россош в Білий.
Безкоштовний гідромасажер ...
Далі проминули колишній прикордонний пікет ...
Побували трохи на території Євросоюзу та сфоткались на згадку біля румунського прикордонного стовба...
А зранку вирішили з полонини зразу піднятись на хребет і вже ним йти на головну вершину Мармароського масиву. Пройшли мимо стоянки ще одних туристів, з якими перекинулись парою слів щодо маршруту. А далі прийшлося трохи пробиратися заростями жеребу. І все ж таки вибралися на хребет біля прикордонного стовба № 361. Коли озирались назад то побачили, що група, мимо стоянки якої ми пройшли, почала свій маршрут за нами ...
І вже мальовничим хребтом ми піднялись на г. Піп-Іван...
З вершини здовж кордону дійшли до руїн старого пікету, що під г. Бендряська. Тут є вода і ми зробили привал...
Часу до заходу сонця було ще вдосталь, тому продовжили свій шлях. Вирішили зупинитись біля найближчої води... І пройшли досить далеко в її пошуку... Важкувато далась ця частина маршруту - в мене та в Романа понатирались ноги ...
Наступного дня вже біля г. Стіг, де ми вже звертали від державного кордону на кордон між Закарпатською та Івано-Франківською областями, нам зустрівся прикордонник, який перевірив наш пропуск та документи ... Без зауважень ...
Продовжили маршрут... Зупинились на обід за г. Радуль, де на карті позначена вода... Сильного "напору" в джерелі не було, тому прийшлося використовувати фільтрову систему, яку Олексій придбав із-за кордону...
І ось попереду дуже добре видно Чорногору... Продовжуємо йти вперед...
Немає коментарів:
Дописати коментар